Читання

У даних словах замість рисок уявляй собі букву «а» і читай.

Перший раз читай повільно, другий — швидше,третій —  

                                     дуже швидко.
м — м —                          б — б—                 б — нк —

б — н — н                                м — вп —                                         б — з — р

ф — рб —                                 х — л — т                                         хм — р

 —

ч — б — н                                  ч — шк —                                        ч — йк —

     к — н — рк —                      л — в — нд —       

     с — в — н —                     — кв — л — нг         

      — н — н — с                         ш — хт — р

     з — д — ч —                          з — пр — вк —         

     б — кл — ж— н                    б — р — б — н     

     з — в — рк—                    п —пк—

У даних словах замість першої риски уявляй собі букву «е», а замість другої — букву «а» і читай.

Перший раз читай повільно, другий —  швидше, третій —  

                               дуже швидко.

т — м —                                       в — сн —                                    сп — к —

Г — н—                                   тв — рд —                                  р — дьк —

сц — н —                                       в — рб—                              з — бр —

Д — сн —                                       в — сн—                                   р — бр —

п — н — л                                      м — д — ль                                м — т — л

т -- тр                                              ф — рм —                                   с — стр —

ст — жк —                                     -м — ж —                                   г — кт — р

кр — йд —                                      п — к — р                                  ст — ф —

                  

У даних словах замість першої риски уявляй собі букву «и», а замість другої — букву «а» і читай.

Перший раз читай повільно, другий — швидше, третій — дуже швидко.

з-м—              в — н —             м — ш —

л — п —         р — б —         н — в —

ш — н —        л — ж —          т — ш —

м — ск —       п — лк —      р — бк —

в — др —       сл — в—      сп — н —

кр — г —       гл — н —      кн — г —

пл — т —       пл — тк —        д — в — н

св — т —       скр — пк —      зл — в —

.

 Намагайся читати швидко і правильно.

      ООЕ                 ЕЕО          ООИ

г — р — б — ць     с — м — р —        в — л — г — й м — л — д — ць    ч — тв — р —      х 

— р — ш — й с — л — в — й       дж — р — л —     х — л — дн — й м — р — з — ць     в — 

с — л —        с — л — дк — й с — л — дк —         б — р — м —       г — л — сн — й м — л 

— дш —       т — л — ф — н    з — л — т — й х — л — д — ць      д — р — в —       п — ль — в — й                      

б—г—м—т          б—й—в—й  

Читай слова у колонках, уявляючи на місці риски вказані букви,

які позначають

 голосні звуки.

Намагайся читати швидко і правильно.

ЕЕА                                    ЕЕА                                            ИИА

   с—р—д—                                              д—р—в—                      д—т—н—       

 ч — р — мх —                                                  в —т —р —н                          б—л—н—       

 в — с — л —                                                     б — р — з —                         к — сл — чк —   

  з — л — н —                                                      п  — р — л — з                    с — в — н —     

  п — р — к — з                                                   л — л — к —                       д — в — н —      

   н — б — с —                                                      в — с — лк —                  хв — л — н —          

   см — р — к —                                                   ш — р — нг —                   ш — пш — н —  

  в — дм — ж —                                                    в — н — р —                     ш — р — н —

Прочитай текст подумки вставляючи пропущені кінцівки слів.

Юркові сім рок… . Тепер Юрко уче… . Він ходить до перш… кла… . Тато купив сину  портф… . Там лежить пен…, зош…, бук… .

       Бережи їх, Юр… . Вчись доб… !

Прочитай текст, подумки вставляючи пропущені

кінцівки слів.

Хлопці пішли ловить   ри… . Сашко ніс  вуд… . Коля і Алік взяли сіт… .

Сашко впіймав п"ять окун… . Коля впіймав  лящи… . Алік витяг маленького кара… .

Прочитай текст,

подумки вставляючи

кінцівки слів.
       

Стоять мороз… день… . Тепер потрібні

ковза… і ли… . Дівчат… і хлопчи… гуртом  біжать на ковзанку. Вони ковзають по льо… на ковзан… . Скільки радос … !

Доповни

частину

слова

Я піш... з моїм тов...  у кі....

Ми дивил... дуже цікав... фільм.

Після сеан... ми довго обговор... цей

ф....

"Що тобі особли... сподоба... в цьому

ф... ?"-- спит... мій тов... .

Доповнення тексту

словами, які підходять

за змістом

Повіяв холодний ...

Цій людині не можна ...

Двері з гуркотом ...

Поводь себе ...

 

Доповнення тексту

словами, які підходять

за змістом

Діти пішли до ...

Над кущами кружляла …

У кущах вони знайшли...

…  тривожно кричала ...

У гнізді цвірінькали...

Діти відійшли від...

Прочитай слова якнайшвидше.

За другим разом у кожному слові швидко прочитуй тільки першу букву.

1 . Місто, ананас, ложка, екзамен, щука, експрес, небо, ялинка, трон, апельсин, йод, тарілка, електрика, город, арка, внук, кіт, астронавт, єнот.

2 . Тінь, афіша, кінь, асфальт, воля, жито, егоїст, вправа, декоративний, атака, чобіт, арфа, смажити, обличчя, барліг, апетит, черевик, ангел.

Прочитай слова якнайшвидше.

За другим разом у кожному слові швидко прочитуй тільки першу букву.

1 . Навмання, імперія, сонце, іржа, лайнер, опеньки, намисто, іволга, вечірка, палац, автор, лоскотати, область, зірка, їжак, віник, карнавал, інфекція, тварина, срібло, абетка, людина, олія.

2 . Бавовник, узлісся, рояль, іграшка, брехня, оберемок, бринза, равлик, и, бриль, ракета, ім'я, дарунок, предок, елеватор, ранець, ескіз, байрак, редька, ескалатор, лимон, и. Завірюха, адреса, балет, указка, липень, и, баран, огорожа, брунька, решето, и, звичай, аптека, батько, ручай, арена, телевізор, и, трамвай, овес, ремесло, бусол, и.

Прочитай слова якнайшвидше.

За другим разом у кожному слові швидко прочитуй тільки першу букву.

1 . Ягода, крапля, елеватор, намисто, агроном, стежка, інструмент, наперсток, небосхил, яхта, танець, айстра, куниця, ескіз, йорж, кульбаба, обличчя, решето, індик, нарада, нарешті, ячмінь.

2 . Морозиво, іриска, цукерка, насіння, іній, завірюха, нероба, атлетика, ножиці, ніж, ярмарок, нутрія, абзац, віхола, страва, ескімо, журавлина, и, торт, тістечко, ярина.

Прочитай слова якнайшвидше.

За другим разом у кожному слові швидко прочитуй тільки другу букву.

1 . Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айстра, океан, муха, арка, ацетон, вісім, азарт, серп, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць.

2 . Агент, клас, сало, одяг, тьотя, ткач, томат, сніг, лялька, квас, сіно, сварка, оса, горе, тмин, сам, університет, мер, абияк, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль.

Читаючи слова, виписуй ті букви, які пропущено, і прочитаєш прислів'я.

Твер — ий, мудр — й, о — ечка гомон — ть,       по — ягнулись, крил ця, ве — ело, звір — та,     бо — тися, кач — а, до — ре, смет — на,                сі — енький, бр — тик, вес — а, карти — а,     жур — вель, дреме — ув, гор — д, во — чик, прив — т, — ітер, вис — ко, се — еда,                  відп — відає, сві — ло, гл — денький.

З — еселився, їжач — к, мо — чить, при — рашати, м — ленький, роди — а, к — ріння,             ба — атий, скр — ня, ма — ніт, п — ле, бі — няк, с — сіди, кл — чі, та — о, сил — ний.

Знайди у цих словах зайві букви.

Читай швидко, уникаючи зайвих букв.

Автобусе, бульцйон, верблюдь, гоойдалка,
лисьтя, пальяниця, сиррота, сльон, хитьрість,трамввай, дзьооб, навчанння, зозулія, морроз,весьна, малюування, ворда, взьуття, кобріння,допоморга.

Борозшно, калсач, короовай, крутпа, тірсто,хлоіб, варьення, мородзиво, перчиво, родзиньки,тісьтечко, цуркерка, шокколад, верьшки, маесло, молйоко, смецтана, ковибаса, котилета, сосисока,шинека, варенники, галуешки.

Читаючи вперше, знайди зайве слово; другий раз прочитай ряди без зайвих слів, а третій — швидко назви усі зайві слова.

1. Слон, тигр, мавпа, курча, жирафа, лев.

2. Вчитель, лікар, продавець, директор, сестра, доярка.

3. Мужній, сміливий, охайний, добрий, сильний.

4. Веселий, солодка, смачний, розумний,чарівний.

5 . Будильник, комп'ютер, м'ясорубка, гребінець, магнітофон.

6 . Дихати, дрімати, дружити, допомагати, гуляти, дбати.

7. Дякувати, доглядати, дратувати, дружба, догоджати.                                                                          

Читаючи вперше, знайди зайве слово; другий раз прочитай ряди слів без зайвих слів, а третій — швидко назви усі зайві слова.

1. Мисливець, рибалка,лісник, космонавт, агроном.

2.  Хлопчик, учень,школяр, дівчинка, друг.

3.  Диван, ліжко, вішалка,колиска, тахта, лежак.

4.  Гай, галявина, город,ліс, гущавина.

5.  Лисичка, боровик,маслюк, печериця, опеньок,мухомор.

6.  Малина, береза, верба,каштан, липа, тополя.

7.  Ввічливий, виразний, вірна, відома,власний.

8.  Шанувати, шарудіти, шпаклювати, шукати,чекати.

Прочитай слова

(назви предметів),

подумки

вставляючи пропущені букви.

кв…тка      з…рно       м…впа            в…вк

п…ро        зв…рі    мороз…во       ор…л

п…рк      оз…ро   сл…н           ст…вок

к…за   з…ря          кл…тка          з…бра

Прочитай слова

 (назви предметів), подумки вставляючи пропущені букви.

д…б           б…бер       дід…сь       г…иб

бере…а      не…о        тор…а       г…ак

 в…рба      вед…ідь     г…рбуз      г…си

ри…ка       ду…ло      огір…к      ґан…к

Прочитай слова

(назви предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

г…ра        соне…ко      п…сня        вну…ка

гол…б     раді…ть       к…аса        за…чик

ове…ка    га…ета       гай…к     сол…вейко

Прочитай слова

 (назви предметів),

 подумки вставляючи

пропущені букви.

в…итель м…як       са…ок  жур…вель

ко…ли ка…ітан     ж…то       мол…ко

д…тина      

ко…абель      тарі…ка

к…рова       б…рег         л…сичка     каз…а

Прочитай слова

 (назви предметів),

 подумки вставляючи

пропущені букви.

ш…ола      кашт…н     син…чка     сні…ок

міш…к       за…ць        пш…но         ко…ух

пта…ка      дру…зі      я…ода            в…хо

шиш…а     ял…на      гор…бина       те…тр

Прочитай слова

 (назви предметів),

 подумки вставляючи

пропущені букви.

чоб…ти     сц…на        юн…к        кр…чок

н…род     хло…ець    жі…ка  стр…мок    мор…ва     лис…ця   к…уб           мор…з

ц…рк       тва…ина    к…юч    ябл…ня

Прочитай слова

 (назви предметів),

 подумки вставляючи

пропущені букви.

к…бра 

д…ван       мол…ток    ча…ник

чере…ики   пен…л     г…уша        соб…ка

маш…на    яб…ко       с…ива        санч…та
 

 зи…а          щу…а       брю…и       нит…а

 

Прочитай слова

(назви предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

сам…вар   

газ…та     лел…ка      щі…ка

хм…ра    ж…рнал    кроко…ил    бар…бан

цу…ор     склян…а    ром…шка  

тро…нда

кре…да     ящ…р        комп…т     

л…кар

Прочитай слова

(назви предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

мат…матика в….лосся 

 кот…ета  мор…ва

ч…тання    цу…ерка    под…шка  паль…о

п…сьмо         м’я…о       мат…ац     та…к

в…шня          ко…баса    помі…ор   літ…к

Прочитай слова

(назви предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

б…лкон     солове…ко   шап…а      к…вун

тел…візор    с…рока      пра…ор     со…ира

фі…ьм       см…тана    пів…нь      

в…рона

чере…ня    ке…ір        кіш…а       

ви…елка

Прочитай слова

(назви предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

кач…а     кух…я    під…учник     гло…ус

пон…ділок      опові…ання       зем…я

                         го…инник ком…"ютер        пов…сть        каю…а   

                         коп…йка
ка…інь     од…колон     ат…ас       

 лі…тар

Прочитай слова

(ознаки  предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

д…вгий    гар…ий  см…шний  чер…оний

в…ликий  х…роший  тв…рдий   зел…ний

мале…ький  дур…ий  м"…кий    жо…тий

крив…й      ро…умний      літ…ій       бі…ий

Прочитай слова

(ознаки  предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

син…ій  

хо…одний   приє…ний   весе…ий

тем…ий   га…ячий   пог…ний    

з…лізний

сере…ній    сух…   сум…ий      

дзв…нкий

сві…лий  сма…ний  

 д…рев"яний  ки…лий

Прочитай слова

(ознаки  предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

т…хий   чи…тий  лас…авий   

фр…ктовий

с…лодкий    тон…ий   см…ливий 

 з…лотий

бр…дний   з…ий      р…бний    

 мор…зний

тов…тий   доб…ий   гриб…ий  

 яск…авий

Прочитай слова

(ознаки  предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

лі…вий    мир..ий    м…лочний   

 міс…евий

жвав…ий   кр…вий   жадіб…ий  

зд…ровий

річ…овий  тих…й   с…льський  

кр…жаний

в…шневий  пові…ряний  ще…рий хво…ий

Прочитай слова

(ознаки  предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

гі…кий         бере…овий       пух…частий

 півні…ний

 ні…ний            улюб…ений          жах…ивий ст…ашний

кам"…ний      рід…ий       захі…ний  геро…ський

ро…евий   від…ажний    бад…орий 

 д…рогий

Прочитай слова

(дії предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

пад…є    

в…рить     кус…є        приб…рає

р…тує    кру…ляє    гав…ає        

вит…рає

н…се  вчи…ься  к…дкудаче   

пос…іхається

др…кує     ве…еряє    ш…кає          пла…е

Прочитай слова

(дії предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

лети…ь   чорн…є  дзве…ить   бл…щить

ст…ибає   лежи…ь  гри…ить    р…монтує

п…иве     тр…диться      рос…е        руб…є

си…ить   те…ніє       пр…цює   

мор…зить

Прочитай слова

(дії предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

ку…ається   бер…же   в…рішує  шуми…ь

дум…є            ра…іє        з…ає       ч…є

слу…ить       сум…є    виш…ває   злит…ся

стрі…яє       к…пляє      ліп…ть       спі…ає

Прочитай слова

(дії предметів),

подумки вставляючи

пропущені букви.

вми…ається    

ма…ює      

 розу…нішає 

муд…ішає

ре…оче     чи…ає        стук…є     

ко…ає

чис…ить     тур…ується  

 забу…ає   вм…є

доз…іває       бо…ить        гот…є        з…ає

Розташуй речення в правильній послідовності, так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5)      Черепаха відчула тепло.      Настала весна.      Вона вже багато днів не пила і не їла.      Тваринка прокинулась і вилізла з нори.      Тому вирушила в дорогу.

Розташуй речення в правильній послідовності, так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)         Летів мимо стриж.        Ластівка зліпила гніздо для пташенят.        Разом вони вигнали стрижа з гнізда.        Побачив гніздо і зайняв його.        Вона покликала на допомогу інших ластівок.        Ластівка не розгубилася. Розташуй речення в правильній послідовності, так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)         Птах зупинився біля дівчинки, ніби благав про допомогу.         Це трапилося влітку.         У лелеки було перебите крило.         Марійка збирала лікарські рослини.         Раптом вона побачила лелеку.         Марійка зрозуміла, що треба віднести птаха до лікарні.

Розташуй речення в правильній послідовності, так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)       Дітям хотілося швидше добігти до школи.       Був холодний осінній ранок.       Падав дрібний дощ.       Та раптом Наталка з Миколкою зупинилися здивовані.       Перед ними на стежині сиділо мокре кошеня і нявчало.      Діти вирішили взяти тваринку до школи.

Розташуй речення в правильній послідовності, так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)        Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі гніздо.                                                            Незабаром у птахів вивелося п'ятеро малят.       Навесні на даху нашої хати оселилися лелеки.       Батьки по черзі літали на болото й годували своїх малят.       Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти.

Розташуй речення в правильній послідовності, так щоб вийшов текст (1,2,3,4,5,6)        Раптом з яру вискочив вовк.        Молодий пастух пас овець.        Це трапилося у гірському селі.        Пастух кинувся на вовка і прогнав його.        Він схопив вівцю

                     ЛЕДАЧА ПОДУШКА

Маленькій  Яринці   треба   рано   вставати,  щоб до  школи   йти,   а   не   хочеться,   ой  як  не хочеться!   Ввечері   питає   Яринка  у  дідуся:

- Дідусю,  чому   вранці   вставати   не   хочеться? Навчіт   мене,   дідусю,   спати   так,   щоб хотілося   вставати   i   йти   до   школи.

- Це   подушка   в  тебе  ледача, -   відповів   дідусь.

- А   що  ж  їй  зробити,  щоб  вона  не  була ледачою?

- Знаю  я  таємницю, - пошепки  сказав  дідусь.- Ото  саме  тоді,  як  вставати  не  хочеться,  візьми подушку,  винеси  на  свіже  повітря,  добре  вибий її   кулачками -   вона   і  не  буде   ледачою.

- Справді? – зраділа   Яринка.-   Я так  i  зроблю завтра.

Ще  дуже  рано, а  треба   збиратись  до  школи. Не  хочеться   вставати    Яринці,   але треба ж нарешті   подушку   провчити,   лінощі з неї вибити.

Схопилась   Яринка   швиденько,   одяглася, взяла подушку,   винесла на подвір'я, поклала на лавку – та   кулачками її, кулачками. Повернулася  до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А  дідусь  у   вуса    посміхається.

                НАЙЛЕДАЧІШИЙ У CBITI KIT

Лежав  на  столі кіт. Дівчинка   поставила  перед ним  дві   тарілки -   одну   зі   сметаною,   другу -  з   молоком.

Кіт   подумав:   це    дівчинка   принесла   мені частування.   Але   що   краще:   сметана   чи молоко?   Кіт     збирався    подумати,   що  краще, але  не   міг   думати  -  такий   він  був   ледачий.

Коли  це   у   відчинене  вікно   залетів   горобець. Залетів,   сів   на   стіл  i  клює  там  якісь   крихти. Тепер  перед   Котом   було  вже   три   смачні речі:   сметана,   молоко  i  горобець.  Та  xiбa легко   зважитися,  що  з  цих  трьох   речей найсмачніше?   Кіт   збирався   подумати,   що  ж найсмачніше,   але  думати   було  важко.  Він заплющив  очі  й  заснув.

Це   був   найледачіший   у   світі   Кіт.

                           НАЙГАРНІША МАМА

Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого — некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:

— Хто ти такий, де ти взявся?

— Я Совеня, — відповідає мале. — Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.

— Хто ж твоя мама? — питає Соловей.

— Моя мама Сова, — гордо відповідає Совеня.

— Яка ж вона? — питає Дятел.

— Моя мама найгарніша.

— Розкажи, яка ж вона, — питає Дрізд.

— У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, — відповідає з гордістю Совеня.

— Ха-ха-ха! — зареготали .Соловей, Дятел і Дрізд. — Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора.

— Неправда! — закричало Совеня. — Мама в мене найгарніша.

Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найкраща.

                           ПИХАТА ЖАБА

 Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає: "Навчуся і я співати по-журавлиному. Буду не така, як усі жаби. Хай дивується увесь жаб'ячий рід".

Довго вчилася вона співати по-журавлиному і таки навчилася. Розмовляють із нею по-жаб'ячому, а вона мов не розуміє — відповідає по-журавлиному. Розгнівалися жаби й дорікають своїй подружці:

— Ти ж така жаба, як і ми, чого ж ти не хочеш розмовляти по-жаб'ячому?

Жаба задерла голову й каже:

— А може, у мене виростуть крила, і я полечу, як журавель!..

                                     ОБРАЗЛИВЕ СЛОВО

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:

— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

              КОМІРЧИНА ДЛЯ ДІДУСЯ

Захворів дідусь Юрасиків, лежить і кашляє. Мати й тато мовчазні. Одного разу прийшов Юрко з дитячого садка та й бачить: закопує тато стовпи поруч з хатою.

— Що це ви будуєте, тату? — запитує Юрко.

— Комірчину до хати прибудуємо. Дідусь житиме в комірчині...

Юрко взяв маленьку лопатку, пішов на город, сів серед картоплиння й копає ямку.

— Що це ти копаєш, Юрасику? — запитує батько.

— Та землянку будую...

— Для чого ж тобі землянка?

— А ви з мамою житимете в ній, як постарієте...

                                    ВІН ЗНЕНАВИДІВ КРАСУ

У матері був трирічний син. Дуже любила вона єдину дитину. Що не захочеться синочкові, мама зразу ж кидається виконувати його бажання.

Побачив син троянду за вікном, питає:

— Що це таке?

— Квітка троянди, — відповідає мати.

— Хочу квітку троянди, — вимагає хлопчик. Не просить, а вимагає.

Мати йде, зрізає квітку й приносить синові. Потримав хлопчик троянду в руках, зім'яв пелюстки й кинув на підлогу.

Побачив син на паркані горобця, питає:

— Хто це такий?

— Горобець, — відповідає мати.

— Хочу горобця, — вимагає хлопчик. Пішла мати до сусідських дітей, просить:

— Спіймайте горобця, куплю вам цукерок.

Упіймали діти горобця, одержали цукерок. Принесла мати пташку. Взяв хлопчик горобця, почав гратися, придавив його за шийку, пискнув горобчик і замовк. Кинув син матері мертву пташку.

Почув син, як хтось грає за вікном на сопілці. Сподобалась йому гра, питає він у матері:

— Що це таке?

— Це пастух грає пісню на сопілці.

— Хочу пісню, хочу пісню, вона така красива! — зажадав хлопчик.

Пішла мати до пастуха, просить:

— Йди, пастуше, до мого хлопчика любимого, хоче він, щоб йому належала ця прекрасна пісня.

— Ні, — відповідає пастух.— Пісня — це краса. Не може один володіти нею. Пісня потрібна всім.

Ні з чим прийшла мати до сина, переказала йому слова пастуха. І син зненавидів красу, перестав любити й розуміти прекрасне.

                  СОРОМНО ПЕРЕД СОЛОВЕЙКОМ

   Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.

Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.

Соловейко перестав співати.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.

Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...

— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.

                                            ДУБ ПІД ВІКНОМ

Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном.

Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня — лісникова внучка.

— Зрубай дуба, дідусю, — просить онучка, — темно в кімнаті.

— Завтра вранці почнемо...— відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав:

— Будемо хату переносити в інше місце.

І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка.

                                 БО Я — ЛЮДИНА

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.

Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.

— Дідусю, — запитав хлопчик, — ви не бачили тут каменя?

— Я прибрав його з дороги.

— Ви також спіткнулися й забили ногу?

— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.

— Чому ж ви прибрали камінь?

— Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.

ЯК СЕРГІЙКО НАВЧИВСЯ ЖАЛІТИ

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.

Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:

— Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.

— Невже ти не бачиш? Я кинув камінець. Дівчинка сказала:

— Я нічого не бачу, бо я сліпа.

Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву.

Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.

Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!

Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

                                СЬОМА ДОЧКА

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.

— Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.

— Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.

— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.

— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

— Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.

— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці помити ноги.

                    ХЛОПЧИК І СНІЖИНКА

З неба летіла додолу сніжинка. Вона була ніжна, легка, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги, і її затопчуть».

Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати.

Хлопчик простягнув долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на добру, теплу його руку й розтала. Хлопчик із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка.

                           НЕЗАБАРОМ ЗИМА

Білка   зробила   собі    будиночок   у   дуплі. Зідрала   вона   зі стовбура  мох,   назбирала   сіна і вимостила   дупло.  Восени   білка   запасла   в дуплі   горішки   та   грибочки.   А   шишки   на сосні   ростуть.

                             ГРИБНА ПОРА

-       Діти, грибна  пора  настала, -  сказав   дідусь Гаврило.

– Беріть   корзинки   в   руки  – і  до  лісу.

І   от   ми  в   лісі. А  тут   різні   гриби.  Та  так багато!   Ось   у   Галинки груздь.  Гнатику попався   підберезовик.   А  дідусь  Гаврило  зрізав боровика.

-       А  от  поганка,  Гнатику,  не бери!  –  попередив   дідусь.

           ЧУДОВА І БАГАТА ПОРА ОСІНЬ

У чистому блакитному небі світить сонечко. У прозорому повітрі пливуть легенькі павутинки бабиного літа.

     Почали опадати з дерев золоті листочки. Вони неначе парасольки повільно пливуть додолу.

     Уже відлетіли на південь ластівки і лелеки. Стали готуватись до відльоту дикі качки і гуси.

     Настала осінь.

-       Чудова і багата пора року, - кажуть про осінь.

                                БІЛКА

Білка сиділа на дубку. А коли Бориско стукнув по стовбуру, вона стрибнула на густу сосну. Білка була метка, ніби блискавка.

             ПЕТРИК, СОБАКА Й КОШЕНЯ

Маленький   хлопчик   Петрик   ішов стежкою  в   саду.   Бачить,   біжить назустріч   кудлатий   собака.

   Петрик   злякався,   хотів   тікати. Та раптом  до  його  ніг   притулилось маленьке кошеня.  Воно   втекло  від   собаки   й просило  Петрика:  захисти   мене,   хлопчику,   від   цього   страшного  звіра. Стоїть  Петрик,   дивиться  на  кошеня, а воно  підняло  голівку  і  жалібно   нявчить.

   Петрикові   стало   шкода   кошеняти.  Він узяв  його  на  руки  і  хоробро  пішов  собаці назустріч.

   Пес  зупинився,  злякано  глянув  на Петрика і  сховався  у   кущах.

            ЯК РАК ЛИСИЦЮ ПЕРЕХИТРИВ

Зустрілися   лисиця   з  раком  та  й розмовляють  між   собою.  Лисиця   каже:

-       Давай,  раче,  позмагаємося,  хто кого пережене. Рак  не  довго   думаючи погодився:

-       - Що ж,  лисичко,  давай!

Як тільки лисиця пустилася бігти, рак одразу почепився їй за хвіст. Прибігла лисиця на місце, захекалась, тай обернулась подивитися, де там рак? А коли обернулась, то своїм довгим хвостом вертнула. Рак умить розчепив клешні й каже:

-       А я давно вже тебе тут чекаю!

Так незграбний рак обдурив хитру лисицю.

                   З ЧОГО ЦУКОР

Ціле літо сперечалися овочі, хто з них найсолодший. А настала осінь, і виявилось – найсолодший білий буряк. Викопали ці буряки, завезли на завод ф виготовили з них цукор. Білий, як сніг, солодкий, як мед.

Тому й буряки, з яких виготовляють цукор, звуться цукровими.

                           

                                НОВЕ СЕЛО

У нас нове село. У селі парк. У парку липи, клени, тополі.

     Навколо великі квітники. Трава, немов килими. Село красиве і навесні, і влітку, і восени.

                                                  КРОЛИКИ

У Маринки кролики – Сірко і Сивка. Маринка поклала кроликам моркви і ріпи.

-       На, Сірко, моркви. На, Сивко, ріпки.

-       У Сірка сіра спинка, а у Сивки сірі лапки. Красиві у Маринки кролики!

                                

                              ЛЬОН

Льон росте у полі. На ньому квіти такі сині! Тому, коли квітне льон, тоді поле, немовби море.

     Льон – корисна рослина. Він приносить нам у дім  і красиві кольорові тканини, і постіль, і скатертину на стіл, і занавіски  на вікна.

  

   За    полем     ліс.

 У   лісі    клени,    липи  і  дуби.

 Там   за - ти - шно.   

Де затишно?  Що у лісі?

 Галинка та Іринка пішли в ліс.

 У лісі багато грибів. Дівчатка

назбирали повні кошики. 

Куди пішли дівчата? Що в кошиках?

     В  Оленки     братик    Мишко.

Мишко   ма - лень - кий.

 Він  не  вміє   читати. 

 Оленка читає казку.  Мишко уважно

 слухає.

Що робить Оленка?  А Мишко?

     Був  у   Світлани  зайчик.  Неживий, несправжній,   але  теж  гарний.

 Сірий,  вушка  всередині рожеві.

 А  хвостик  білий,  пухнастий.

Хто був у Світлани?  Зайчик був справжнім  чи  іграшковим?

     У  Світланки   в    акваріумі   живе рибка.   Кіт   Мурзик   інколи  п'є  воду   з   акваріума.   Але  рибку  він  не  зачіпає.

Де живе рибка?  Що робить Мурзик?

      Петро  вчиться  в  першому класі.

А  сестричка  його  Марійка  ще  не вчиться в школі.  Вона  піде  до  школи вже  наступного   року.

Де   вчиться   Петро?       А Марійка?

      Давайте    походимо     нашими   луками.     Що   тут   росте?       Ось подорожник.       Якраз    біля    стежки примостився.    Мало  йому  простору  на  луках.    На  саму   стежку    виліз. 

Де виріс подорожник?

 

  У   лісі    діти   знайшли    зайченят.

    У   руки   зайченят   брати  не  можна.  Почує   людський  дух      зайчиха  й   побоїться   до   маляти     підійти.            Так   і    загине   зайченя  з    голоду.

     Сойка   запасає   на  зиму   жолуді.  Ховає   їх   восени   під   листя,  мох,  купи хмизу.   Узимку – чудова    підтримка.     Але   не   всі   комори   знаходить.   Навесні  на  їхньому   місці   проростають молоді   дубки. 

Хто запасає на зиму жолуді?

       Ходила квочка з курчатами у дворі. Раптом як линув дощ. Квочка мерщій на землю присіла, пір'ячко розчепірила й заквоктала. І всі курчата залізли до неї під крильця і сховалися в її м'яке пір'ячко.

Як квочка захистила курчат від дощу?

Мудра кицька

      На столі стояв кухлик з молоком. Кицька його побачила, і схотілось їй молочка. Скочила на стіл – та до кухлика. Аж тут лихо: голова в кухлик не влазить. Так гарно молоко пахне, а язиком до нього кицька не сягне.

    Засмутилась вона, але ненадовго . . . Скоро кицька зміркувала, що їй робити. Вона почала вмочати лапку в молоко й обсмоктувати її. Умочить лапку, обсмокче з неї молоко й знов вмокає.

Так і застали її над кухликом, коли вона добувала з нього молоко.

                            

                              Корова, кінь і пес

       Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить.

- Звичайно, мене, - каже кінь, - я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.

- Ні, господар більше мене любить, - каже корова, - я все його сімейство молоком напуваю.

- Ні, господар більше мене любить, - гарчить пес, - я його хату стережу. Вислухав господар цю суперечку та й каже:

- Перестаньте сваритися, всі ви мені потрібні, і кожен із вас добрий на своєму місці. Але сам себе ніхто не хвалить!

                         ЖУРАВЛИК

        Вже   настала   весна.   Вийшло Сонечко. Почав   танути   сніг. На річках скресла   крига. Але  зима   ще  не  хоче   відступати.  Вона    заховала Сонечко і знову сталопохмуро і холодно.

— Я дістану Сонечко,— сказав маленький журавлик.

       Він   спитав   у   мудрого   Орла дорогу   і   полетів   за   високі   гори. Там   Журавлик   побачив   великий   замок  і  визволив Сонечко. Знову  стало   тепло   і весело.

                                 ЧОМУ ПАПУГИ                                                                                     РІЗНОКОЛЬОРОВІ

      У давнину всі папуги були білі. Але одного разу пішов дощ, а після нього з’явилась веселка. Папуги, які ніколи раніш не бачили веселки, дуже зраділи i почали біля неї літати. Один папуга долетів до червоної смуги, другий — до зеленої, третій — до синьої...

       А найспритніші папуги встигли торкнутись до всіх смужок цієї першої на землі веселки. З тих пір i стали різнокольоровими.

ЗВІДКИ  В   НЕБІ    ЗІРКИ

      На одній планеті жили жовті  бли -скучі квітки. Там часто бувала сонячна погода — i квіти сіяли, відбиваючи промінці сонця.

     Одного разу погода зіпсувалась. Стало холодно, пішов сніг. Квіти зго- рнули свої пелюстки. Потім, коли знов з’явилось сонце, квіти розпустились, міркуючи, що все скінчилось. Але ж раптом налетів хижий вітер — i квіти не змогли утриматись! Вони розлетілися по всьому космосу. З тих пір у небі сіяють яскраві жовті квіти, які люди звуть зірками.

РОДИНА СВІЧОК

  

   В одній квартирі поселилась родина свічок. Життя було не яскраве: цілий день вони дивились у вікно, а ввечері — у телевізор.

    Але ж одного разу в домі залунала гучна музика — i родину свічок запросили до святкового столу та поставили поряд з квітами. До них з поклоном підійшли сірники та пода -рували кожній жовтий жаркий капелюшок. Тепер свічки весело потрі -скували i навкруги лягали теплі  яскраві промінці. І нехай поступово свічки ставали все менше — але ж як затишно та хороше було за столом. Вони прожи- ли своє коротке життя яскраво!

Нащо дубам листя взимку?

Уже ліс і не жовтий. Уже він безлистий. Гуде потихеньку вгорі. Стоїть у тумані. Там у верховітті ходить зима, носить в синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні. Міднолисті вони. Аж весною роздягнуться. Взимку всі дерева гудітимуть на стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про весну.

Ось нащо дубам листя взимку.

1. Про що шумлять дуби взимку?

2. Коли вони скинуть листя?

Ведмідь і мишка

Спіймав ведмідь якось у своєму барлозі бешкетницю мишку.

Почала мишка просити ведмедя:

- Відпусти мене . . . І я тобі колись у пригоді стану.

Посміявся ведмідь з тої помічниці і відпустив мишку.

Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Рвався,

рвався – ніяк не виплутається. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла ведмедеві визволитися.

1. Де спіймав ведмідь мишку?

2. Що мишка пообіцяла ведмедеві?

3. Як мишка допомогла ведмедеві?

Хитрий Хомка

Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою.

Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі, морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було кілька разів.

Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки. А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.

1. Кого діти назвали Хомкою?

2. Де ховав Хомка запас їжі?

Сніжинка

З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.

Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула.

Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні блищала крапелька, мов сльозинка.

        1. Яку пору року описано в оповіданні?

2. Що падало з неба на землю?

3. Який вигляд мала сніжинка?

4. Чому хлопчик хотів врятувати сніжинку?

Все в лісі співає

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув вітерець. Всі дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Берізка співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. Верба співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про осінь.

Ось такі пісні ми почули в лісі.

1. Яку пісню співало кожне дерево?

Криничка

У лузі – криничка. Вона тут давно – давно. Хто її викопав – невідомо. Над криничкою верба нахилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.

1. Чим пригощає криничка перехожих?

Як бджілка знаходить квітку конвалії

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії. Кожна квітка-маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає  дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже: - Дякую, квітко . ..

А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.

1. Де живе бджілка?

2. Куди дзвін привів бджілку?

3. Чому видзвонювали лісові конвалії?

4. Що збирала бджілка з конвалії?

Сиві волосинки

Два тижні маленька Олеся тяжко хворіла. Їй було так тяжко, що кожної хвилини дівчинка могла померти.

Від її постелі ні на мить не відходила мама.

Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама лягла поруч з донькою й заснула.

Прокинулась мама, Олеся й запитує її:

- Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок?

- Горе посріблило, - відповіла мама.

- Матусю, - сказала Олеся, - яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок?

1. Що сталося з Олесею?

2. Хто піклувався про неї?

3. Про що запитала Олеся маму?

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть качечку вишила.

- Що це буде, нене? – питає Андрійко.

- Українська святкова сорочка для тебе.

- Чому українська? – допитується Андрійко.

- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець.

- А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.

1. Які квіти вишивала мама на полотні?

2. Чому сорочка називається українською?

3. Як називається наша земля?

               Як котові соромно стало

Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.

Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний.

Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.

      1. Хто сидів на паркані?

2. Чому кіт упав у калюжу? 3. Куди подався мокрий кіт ?4. Який у нього був настрій?

Липа

Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу.

1.                                                 Чим корисний липовий цвіт?

                          Хто дужче любить

      Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі – ну як не взяти? Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе.

       Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петька хвалиться, що годує їжака молоком, ганчір’я намостив у коморі, мало не голки йому чистить.

- А ти що зробив для свого їжака? – питає.

- Нічого, - похмуро відповів Микола. - От бачиш, - сказав Петька, - не любиш ти свого їжака.

- Ні, люблю, - заперечив Микола, - я його до лісу відніс, випустив на волю.

             Палець у чорнилі

      Це сталося у другому класі. На перерві хтось, пустуючи, мазнув чорнилом стінку біля дверей. На стінці залишився слід від пальця.

      Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька. Вона побачила той слід і питає:

- Хто вимазав стінку чорнилом?

      Усі мовчать. На першій парті сидів Мишко. У нього палець був у чорнилі.

- Це ти? – питає вчителька.

- Ні, не я, - відповідає мишко.

- Як тобі не соромно! – гнівається вчителька. – Нашкодив, ще й не зізнаєшся.

      Мишко стоїть, похиливши голову. Він жде, коли Петро, що сидить за останньою партою, встане й скаже:

- Це я мазнув стіну. Але Петро мовчить, заховавши під парту руку. Невже він не знає, що так підло чинити?

                      Почистили ковзанку

       Олег прийшов додому весь у снігу.

- Де тебе нечиста сила носить? Поглянь – но, з новенького пальта зробив ганчірку . . .

       Олег слухав, слухав, як його мати вичитує, а потім каже:

- Мамо, ось уже майже годину ти мене лаєш, а хлопці мене весь вечір хвалили.

- За що ж це вони тебе хвалили? – дивується мати.

- А за те, що я ковзанку від снігу розчистив.

- І у тебе вистачило сили таке поле з лопатою вимахати?

- Хіба ж я дурний, мамо, лопатою махати. Я собі лежав на спині – відпочивав, а хлопці тягали мене за ноги по льоду. От і почистили ковзанку.

              Ледача подушка

       Маленькій Яринці треба рано – рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся:

- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? . .

- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.

- А що ж їй зробити, щоб не була ледача?

- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь.

– Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача.

        Наступного дня, рано – раненько, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!

        Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку – та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко – та й умиватися.

        Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається.